Мовний закон має на меті врегулювання питання державної мови без шкоди для мов інших народів, — Карташов

На цьому пленарному тижні  народні депутати продовжили розгляд поправок до так званого «мовного закону», тобто, законопроекту «Про фунціонування украінської мови як державної».

Цей законопроект повинен забезпечити  застосування та знання державної мови держслужбовцями і працівниками сфери послуг. Загалом стаття передбачає, що не менш 50% друкованої преси повинно бути українською.

Як вже неодноразово зазначалося у ЗМІ, закон про мову викликав багато дискусій та політичних маніпуляцій, в тому числі зі сторони сусідніх держав, навіть дружньо налаштованих до України.

Так, серед користувачів Фейсбуку викликала подив нещодавня заява політичного діяча сусідньої Румунії Костянтина Кодряну, яку, що цікаво, було викладено у соцмережі у вигляді реклами з таргетуванням на Одеську область.

Аби уникнути хибного трактування  та маніпулювання, утому числі й закордонними політиками, одеський адвокат Артем Карташов опублікував своє роз’яснення деяких деталей законопроекту. Він вважає, що такими заявами пан Кодряну, ставить на перший план власні політичні інтереси та нехтує дружніми відносинами між румунськими та українськими жителями нашої держави. А в першу чергу демонструює зневагу до своїх співвітчизників та румун, проживаючих на території України, оскільки маніпулює, розуміючи, що має їх безмежну довіру.

 «Стосовно конкретних положень законопроекту, в негативному світлі висвітлених паном Кодряну, то вони легко підлягають спростуванню, наприклад, в частині того, що нібито «всі культурні заходи в країні повинні будуть проходити виключно українською мовою», оскільки ч. 2 ст. 23 проекту Закону прямо передбачено застосування інших мов при проведенні культурних заходів. Більше того, положення про застосування державної мови не поширюються на застосування мов під час виконання та/або відтворення пісень, інших музичних творів з текстом, фонограм. Даний приклад наочно демонструє прикру маніпуляцію зі сторони пана Костянтина. Інші положення, наприклад стосовно субтитрування фільмів чи дублювання накладу газет чи сайтів українською мовою чомусь викладені в негативному світлі, хоча в даному випадку таке положення навпаки сприяє культурному діалогу між румунськими та українськими спільнотами, оскільки дозволяє саме за допомогою мови зрозуміти один одного», — зазначив адвокат.

Щодо української в сфері послуг – тут теж  ч.3 ст.30 законопректу передбачається можливість обслуговування мовою, прийнятною для клієнта, що жодним чином не обмежиує прав національних меншин.

«Так само прикрою виглядає і посилання парламентаря на положення стосовно атестації держслужбовців, про яку він зазначає, що «українські парламентарі хочуть ввести обов’язкову лінгвістичну атестацію всіх державних службовців з регіонів, населених національними меншинами», тим самим штучно створюючи уявлення, що законопроект направлений проти представників національних меншин, виключно на них та виключно на регіони, де такі національні меншини проживають. По-перше, особи, які вже займають відповіднідержавні посади згідно п. 2 Розділу ІХ Закону не мають проходити «лінгвістичну атестацію», а по-друге така «атестація» у подальшому передбачена для всіх осіб, які будуть претендувати на зайняття державних та муніципальних посад, незалежно від їх національності, та регіону проживання, тобто як для українців, так і для всіх інших національностей», — додав Карташов.

Що стосується мови в освіті, то тут, за словами одеського адвоката, прямо передбачена можливість вивчення мов національних меншин, а також здобуття дошкільної та навчальної освіти власною мовою поряд з державною мовою, що прямо відповідає статті 8 European Charter for Regional or Minority Languages. Крім того, особи, які почали навчатися до 1 вересня 2018 року продовжать здобуття освіти за старими правилами до 01 вересня 2020 року, а наприклад представники румунської національності до 2023 року, тобто визначено достатній перехідний період для комфортного переходу до прийнятих змін.

Так само некоректними він вважає маніпуляції з приводу норм законопроекту про накладення штрафів у ситуаціях, які навів пан Кодряну: наприклад як у випадку з мовою обслуговування (ч. 3 ст. 30 проекту), так і у випадку з роботою мерії (ч. 2-3ст. 12 проекту) усі суб’єкти мають право використовувати у роботі мови національних меншин за що жодним чином не настає відповідальність у вигляді штрафу, оскільки це прямо передбачено законом.

Дивним же залишається те, що у своїй промові румунський політик висловив  негативне ставлення до «східного агресора», але разом з тим одночасно й заявив про «подавлення прав румун та насильницьку українізацію», чим продублював  зміст заяв російських політиків по відношенню до України.  Але, як зрозуміло з пояснень, «мовний закон» ніяким чином не буде обмежувати права та свободи жодної національності, яка проживає на території  України, оскільки не передбачає жодної дискримінації.

А от твердження пана Кодряну викликають стурбованість у зв’язку з тим, що створюють уявну ситуацію конфлікту та протистояння, якого в дійсності немає.

Дуже прикро, що і в такій дружній країні, як Румунія є політики, які вважають за можливе поставити власні політичні…

Publiée par Artem Kartashov sur Mardi 12 mars 2019
comments powered by HyperComments




Мовний закон має на меті врегулювання питання державної мови без шкоди для мов інших народів, — Карташов — Antikor
2019-03-16 01:02:07
[…] Источник […]
Мовний закон має на меті врегулювання питання державної мови без шкоди для мов інших народів, — Карташов - Новини Чернігова
2019-03-16 01:05:40
[…] Источник […]